Новий звіт Guidehouse показує, що Європа (27 країн ЄС, Великобританія, Норвегія та Швейцарія) може виробити 111 млрд кубометрів біометану до 2040 року. Це понад 30% споживання газу в ЄС у 2022 році. Біометан набирає обертів як відновлюване джерело газу власного виробництва. Галузь швидко мобілізується, щоб прискорити декарбонізацію багатьох секторів європейської економіки.

Біогаз відіграватиме важливу роль у прагненні ЄС досягти нульового рівня викидів до 2050 року. За допомогою плану REPowerEU Європейська Комісія поставила за мету виробляти 35 млрд кубометрів біометану щорічно в ЄС до 2030 року, що означає десятикратне збільшення виробництва біометану сьогодні.

Нині наростає імпульс для досягнення мети до 2030 року, і галузь швидко мобілізується для експоненціального зростання біометану. Європа виробляє 4 млрд кубометрів біометану завдяки новозбудованим заводам і модернізації існуючих біогазових установок. Крім того, виробництво сирого біогазу, який в основному використовується на теплоелектроцентралях, наразі становить 17 млрд кубометрів.

Зараз увага ЄС зосереджена на 2040 році як на проміжному етапі на шляху до кліматичної нейтральності. Європейська Комісія рекомендує досягти мети скорочення викидів парникових газів на 90% до 2040 року порівняно з рівнем 1990 року. Це вимагатиме подальших дій для декарбонізації всіх секторів економіки. Супровідна оцінка впливу показує, що навіть за сценарію прискореної електрифікації в економіці все одно існуватиме значний попит на газ, який можна поступово замінити відновлюваними газами, такими як біометан.

Потенціал біометану для Європи до 2040 року, окреслений у звіті Guidehouse, включає 75 млрд кубометрів від анаеробного зброджування та 37 млрд кубометрів від термічної газифікації. За оцінками, найбільшими виробниками у 2040 році будуть Німеччина, Франція, Іспанія, Італія та Польща, а також Велика Британія.

До топ-5 країн з вищим потенціалом від анаеробного зброджування увійшли Франція, Німеччина, Іспанія, Італія та Польща, які мають потенціал виробництва біометану на основі послідовних культур (42%), гною тварин (19%) та сільськогосподарських залишків (19%). Біометан від термічної газифікації в основному надходитиме зі Швеції, Німеччини, Іспанії, Великобританії та Франції. Згідно з дослідженням, 85% сировини для газифікації буде складатися з деревних відходів, залишків лісового господарства та органічної фракції твердих побутових відходів.

Останній аналіз показує, що у 2030 році в Європі може бути вироблено до 44 млрд кубометрів біометану, а у 2050 році – 165 млрд кубометрів.

Оцінка Guidehouse також враховує подальше розуміння нової сировини і технологій, які можуть підвищити потенціал виробництва біометану. Нова проаналізована сировина може ще більше розширити виробництво біометану, не сприяючи збільшенню змін у землекористуванні та не ставлячи під загрозу виробництво продуктів харчування чи кормів, забезпечуючи при цьому засоби для відновлення ґрунту. Серед визначеної сировини найбільший потенціал мають так звані маргінальні та забруднені землі, але інші, такі як морські водорості та дигестат (це продукт біоконверсії органічних матеріалів у процесі метанового бродіння), також пропонують цікаві перспективи.

З точки зору інноваційних технологій, універсальною є гідротермальна газифікація. Ініціативи з гідротермальної газифікації тривають у кількох європейських країнах, переважно в пілотному масштабі.

У звіті висвітлено потенціал біометанізації. Е-метан – це відновлюваний газ, який виробляється шляхом поєднання відновлюваного водню з джерелом CO2. Він має потенціал бути вуглецево-нейтральним, якщо джерело електроенергії без викидів та CO2. Е-метан може слугувати заміною традиційним видам палива та використовувати наявну інфраструктуру природного газу. Зараз по всій Європі діє кілька демонстраційних проєктів, а кількість і розмір заводів з метанізації збільшилися за останні роки.

Детальніша інформація: