В останні роки Уряд доклав значних зусиль для впровадження окремих актів ЄС у сфері водних ресурсів, головним чином тих, що є частиною зобов’язань за Угодою про асоціацію.
Щодо деяких механізмів права ЄС у цій сфері Україна демонструє значний прогрес у наближенні (запровадження басейнового принципу управління водними ресурсами, поступова розробка планів управління річковими басейнами, проведення оцінки ризиків затоплення та затвердження планів управління такими ризиками для всіх басейнів тощо). З точки зору політик у цій сфері, нещодавно були схвалені Морська природоохоронна стратегія України (2021) https://goo.by/fP2Es, Водна стратегія України на період до 2050 року (2022) та операційний план реалізації Водної стратегії на 2022-2024 рр. (2022) https://goo.by/M6noj.
Водночас, повноцінна імплементація права ЄС у цій сфері ще потребує тривалого часу. Окрім того, лише два акти включені до зобов’язань за Угодою про асоціацію і, відповідно, були предметом активних зусиль Уряду в останні роки.
Що мала імплементувати Україна відповідно до Угоди про асоціацію?
- Директива № 2000/60/ЄС про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики;
- Директива № 2007/60/ЄС про оцінку та управління ризиками затоплення;
- Директива № 2008/56/ЄС про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері екологічної політики щодо морського середовища;
- Директива № 91/271/ЄЕС про очистку міських стічних вод;
- Директива № 98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання людиною;
- Директиви № 91/676/ЄС про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел.
Тим не менше, перелік актів ЄС у сфері якості води та управління водними ресурсами, який Україні потрібно імплементувати, щоб стати членом ЄС, є набагато ширшим, і налічує щонайменше 11 основних директив і регламентів.
Що кожен з нас може зробити для покращення стану водних ресурсів?
Розповідаємо на інфографіці.
