У звіті, опублікованому 9 жовтня 2023 року, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) розглянула сільськогосподарську та продовольчу політику ЄС з метою аналізу її впливу як на продуктивність, так і на сталість сектора. Згідно з даними ОЕСР, прогрес у галузі сталого сільського господарства в ЄС зупиняється, незважаючи на високі амбіції зробити сільське господарство більш екологічним. Тому ОСЕР закликає сильніше прив’язати великі сільськогосподарські субсидії ЄС до вимірюваних результатів.

У дослідженні зроблено висновок, що за останнє десятиліття агропродовольча система ЄС виявилася життєстійкою до криз, а продуктивність продовжувала зростати. Утім, це зростання було повільнішим, ніж у більшості інших країн ОЕСР. Водночас, результати з точки зору сталого розвитку також неоднозначні. «У багатьох країнах ЄС біорізноманіття скоротилося, викиди продовжують зростати, а тиск на воду не зменшився», – попереджає видання. У звіті діагностується «розрив між політичними амбіціями щодо екологічної сталості та спостережуваними результатами» і пропонується низка заходів, щоб зробити зусилля ЄС більш ефективними.

Генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн закликає до поступової відмови від «спотворюючих» і шкідливих для довкілля субсидій у сільському господарстві в усьому світі.  Для ОЕСР одним із головних важелів впливу ЄС у цьому контексті є Спільна сільськогосподарська політика (САП). Зрештою, програма субсидій на сільське господарство становить близько третини бюджету ЄС і є «стратегічною» для порядку денного Європейського зеленого курсу. 

Спільна сільськогосподарська політика потребує фундаментальної переорієнтації, щоб міцніше прив’язати її до «заявлених пріоритетів і усунути стримуючі фактори». На практиці це означає, що більша частка грошей має бути спрямована на сприяння суспільним благам, таким як захист довкілля та клімат. Наразі значна частка коштів САП йде на так звані прямі виплати, обсяг яких становить майже четверту частину підтримки виробників.

Німеччина вже готується провести кампанію щодо свого бачення майбутньої Спільної сільськогосподарської політики: відхід від регіональних виплат і перехід до винагороди за надання суспільних благ.

Утім, у звіті ОЕСР не закликає відійти від ролі САП в аспекті підтримки доходів фермерів. Йдеться про те, щоб надавати цю підтримку більш цілеспрямовано. Це означає, що інструменти, спрямовані на підтримку доходів, і ті, які спрямовані на сталий розвиток, повинні бути чітко розділені. Заходи підтримки доходів мають бути обмежені тими, хто їх дійсно потребує. З цією метою ЄС повинен розглянути, як краще спрямувати кошти на фермерські господарства з низькими доходами. 

Крім того, потрібно докласти більше зусиль, щоб забезпечити справедливий розподіл коштів у фермерських домогосподарствах, у тому числі між чоловіками та жінками. Варто зазначити, що німецькі жінки зіштовхуються із «більшими перешкодами» у доступі до сільськогосподарських фондів ЄС.

Водночас, у звіті також робиться акцент на стимулюванні інновацій в агропродовольчому секторі. Протягом тривалого часу ЄС досягав зростання продуктивності сільського господарства за рахунок зростаючої інтенсифікації сільського господарства, але це мало шкідливі наслідки для клімату та довкілля. Саме тут на допомогу приходять інновації як альтернативний шлях до підвищення продуктивності. Серед рекомендацій щодо кращого сприяння інноваціям – краща інтеграція науково-дослідної та інноваційної політики з фондами САП. При цьому держави-члени мають заохочуватися до «створення власних стратегій агропродовольчих інновацій».

У звіті також міститься заклик використовувати частину коштів САП, призначених для сталого розвитку – для програм підвищення кваліфікації та консультативних послуг для фермерів. «Вимоги, що змінюються, вимагають нових навичок і можливостей серед працівників сільського господарства, включаючи цифрові технології, екологічний менеджмент і підприємницькі навички», – наголошується у звіті.

Детальніша інформація: