20 червня 2023 року Європейська комісія офіційно опублікувала два делегованих акти, в яких викладаються детальні правила щодо визначення Євросоюзом відновлюваного водню. Нові правила офіційно набудуть чинності з 10 липня 2023 року. Вони стосуватимуться як виробників з країн ЄС, так і виробників з інших країн, які експортують відновлюваний водень до ЄС.

Перший акт визначає, за яких умов водень, паливо на основі водню або інші енергоносії можуть вважатися відновлюваними видами палива небіологічного походження (RFNBOs). Цей акт також роз’яснює принцип «додатковості» для водню, викладений у Директиві ЄС щодо відновлюваної енергії. Цей принцип спрямований на те, щоб поставки відновлюваного водню, які мають надійти в ЄС до 2030 року, були пов’язані з новим, а не з існуючим виробництвом енергії з відновлюваних джерел. Закон також встановлює критерії, які гарантують, що відновлюваний водень виробляється лише тоді і де це необхідно, і описує, як виробники можуть продемонструвати відповідність правилам.

Другий акт містить методологію розрахунку викидів парникових газів протягом життєвого циклу для RFNBO. Цей акт враховує викиди, пов’язані з отриманням електроенергії з мережі від переробки, а також викиди, пов’язані з транспортуванням палива до кінцевого споживача.

Ці акти є частиною широкої нормативно-правової бази ЄС щодо водню, яка включає інвестиції в енергетичну інфраструктуру та правила державної допомоги, а також законодавчі цілі для відновлюваного водню для промисловості й транспортного сектору. Вони гарантуватимуть, що все відновлюване паливо небіологічного походження (RFNBO) вироблятиметься з відновлюваної електроенергії. 

Схвалення зазначених актів означає юридичну визначеність як для виробників, так і для споживачів відновлюваного водню, і є ключовим кроком для залучення необхідних інвестицій для декарбонізації енергетичної системи ЄС.

Довідково. 

8 липня 2020 року ЄС прийняв Європейську водневу стратегію і розпочав перехід на нове джерело енергії, яке покликане замінити вуглеводневе паливо. При цьому ЄС визначив Україну пріоритетним партнером у реалізації Європейської водневої стратегії та постачанні відновлювального («зеленого») водню на європейський ринок. Єврокомісія виокремила Україну з огляду на її природні ресурси, взаємопов’язаність інфраструктури і технологічний розвиток. 

До 2030 року на території країн ЄС потужність станцій для генерації відновлюваного водню (з сонячної і вітрової електроенергії) зросте до 40 ГВт. Такий самий обсяг потужностей Єврокомісія підтримає за межами ЄС. З них 10 ГВт пропонувалося реалізувати Україні. Ключову допомогу в цьому напрямку Україні надає Німеччина. Дві країни підписали “Спільну заяву про початок енергетичного партнерства”. Заявлене партнерство включатиме, зокрема, співпрацю у сфері поставок водню з України в Німеччину. Потенційно найбільш перспективними областями для цієї співпраці розглядалися Одеська (4 ГВт сонячної енергії та 34 ГВт вітрової), Миколаївська (відповідно 3 та 30 ГВт), Херсонська (3 та 34 ГВт) та Запорізька (3 та 33 ГВт). 

На жаль, агресивне вторгнення Росії в Україну стало викликом для розвитку водневої енергетики в Україні. 

Детальніша інформація: