Інститут європейської екологічної політики (IEEP) за підтримки Фонду чистого повітря підготував новий звіт «Зони з низьким рівнем викидів: вирішення соціальних проблем політики чистого повітря в містах ЄС». У звіті IEEP обговорюються ключові питання соціальної прийнятності зон із низьким і нульовим рівнем викидів (LEZ і ZEZ), спираючись на досвід п’яти міст ЄС – Стокгольма, Мілана, Брюсселя, Софії та Варшави. 

Викиди від міського транспорту призводять до шкідливого для здоров’я рівня забруднення повітря в європейських містах. На рівні ЄС вживаються кроки для вирішення цієї проблеми, наприклад, за допомогою нової Директиви про якість атмосферного повітря та мети Плану дій щодо нульового забруднення щодо скорочення передчасної смерті, пов’язаної із забрудненням повітря, більш ніж на 55% до 2030 року.

Міста є важливими суб’єктами у досягненні цілей ЄС. Одним із потенційно потужних інструментів для покращення якості повітря та стану здоров’я є зони з низьким і нульовим рівнем викидів (LEZ і ZEZ).  У той час як багато міст ЄС вже мають LEZ, а деякі роблять кроки в напрямку ZEZ, ці зони повинні бути адаптовані до конкретного географічного, соціально-економічного та культурного контексту в кожному місті, оскільки «універсальних варіантів» не існує. 

Соціальна прийнятність LEZ і ZEZ є ключем до їхнього успіху і залежить від багатьох факторів, таких як передбачувані витрати та вигоди, різні аспекти справедливості та ефективності.

Аспекти, що обговорюються у звіті, включають сприятливі умови для LEZ, соціальні аспекти, які слід враховувати, різні варіанти проєктування LEZ, роль залучення зацікавлених сторін, внесок попереднього планування, важливість постійної комунікації та спектр доступних додаткових заходів, які можуть сприяти безперебійній роботі LEZ.

Звіт завершується набором із десяти рекомендацій для підтримки політиків у врахуванні потенційних соціальних наслідків і питань соціальної прийнятності при прийнятті рішення про впровадження зон із низьким рівнем викидів, а також протягом впровадження цього рішення, а саме:

  1. збір доказів на підтримку впровадження зон із низьким рівнем викидів;
  2. врахування конкретних контекстуальних факторів;
  3. визначення ключових груп і потенційних наслідків;
  4. проєктування LEZ з огляду на досягнення справедливості;
  5. консультування із зацікавленими сторонами;
  6. розробка чіткого і прозорого графіка;
  7. продовження комунікаційних зусиль під час впровадження LEZ;
  8. регулярний контроль ефективності LEZ; 
  9. надання та просування альтернативних варіантів мобільності;
  10. запровадження додаткових заходів для пом’якшення соціальних наслідків.

Детальніша інформація: