За даними нового дослідження Інституту досліджень впливу клімату в Потсдамі (PIK), смертність від повеней у Європі знизилася на 52% з 1950 року завдяки таким рішенням, як системи раннього попередження та заходи з готовності до надзвичайних ситуацій.
Заходи з адаптації скоротили економічні збитки від повеней на 63%, навіть попри те, що кількість постраждалих внаслідок повеней зросла на 8%.
Вчені проаналізували 1729 повеней, що сталися на континенті між 1950 та 2020 роками. Вони змоделювали сценарії з урахуванням та без урахування кліматичних і соціально-економічних змін протягом семи десятиліть.
На основі історичних даних про збитки вдалося оцінити рівень захисту, який забезпечили дамби, греблі, системи раннього попередження та зміни в будівельних нормах.
Загальні економічні збитки майже подвоїлися: з 37 млрд євро у 1950-1960-х до 71 млрд євро за останнє десятиліття. Але завдяки зростанню ВВП фактичний економічний вплив знизився у процентному співвідношенні, становлячи лише третину від рівня 1950-х.
Іншими словами, економіка Європи зростала значно швидше, ніж збитки від повеней.
Що спричиняє збитки від повеней у Європі і що допомогло їх зменшити?
Найбільшим чинником зростання збитків стало збільшення впливу повеней – більше людей і будівель у зонах ризику.
Зміна клімату підвищила економічні втрати та кількість постраждалих на 8%, а смертність – на 1%. Її вплив найбільш помітний у північно-західній, частині південної і східної Європи.
Повпливали також інші фактори: урбанізація, зростання населення, ВВП та зміни землекористування.
Зменшення вразливості стало найпотужнішим чинником пом’якшення наслідків: завдяки підвищеним будівельним стандартам, системам попередження й готовності до надзвичайних ситуацій, втрати скоротилися на 39-63% з 1950 року та до 75% у 2010-х.
Захисна інфраструктура (дамби, греблі, насипи) також відіграла важливу роль. За оцінками, вона зменшила наслідки повеней на 14-21%, а в 2011-2020 рр. цей показник зріс до 38%.
Адаптація має свої обмеження
Хоча дослідження показують, що методи адаптації виявилися ефективними, дослідники попереджають, що існують обмеження щодо шкоди, якій вони можуть запобігти.
За даними кліматичної служби ЄС Copernicus, Європа нагрівається вдвічі швидше, ніж середньосвітовий рівень.
Загалом у 2024 році шторми й повені вбили понад 300 людей, постраждали 413 000 осіб, а економічні збитки перевищили €18 млрд.
Детальніша інформація: