У липні 2020 року Європейська Комісія прийняла Стратегію ЄС з інтеграції енергетичної системи. На відміну від вертикальних енергетичних ланцюгів виробництво-споживання (електроенергія, нафтопродукти, газ тощо), інтегрована енергетична система передбачає координоване планування та функціонування енергетичної системи «в цілому», взаємопов’язуючи носії, інфраструктуру та сектори споживання. 

Стратегія виділяє три концептуальні засади інтегрованої енергетичної системи: «циркулярна» енергетична система (навколо поняття енергоефективності), підвищення електрифікації кінцевого споживання та використання відновлюваного і низьковуглецевого палива, включаючи водень, в установках кінцевого споживання. 

Стратегія визначає шість груп завдань, спрямованих на подолання основних бар’єрів для інтеграції енергетичної системи: пріоритетність застосування принципу енергоефективності (наприклад, шляхом перегляду коефіцієнту первинної енергії за Директивою 2012/27/ЄС про енергоефективність); посилення електрифікації споживання та відновлюваних джерел енергії (зокрема, через розвиток вітрової енергетики на морях, електрифікації опалення будівель, посилення інфраструктури для ВДЕ в рамках транс’європейської транспортної та енергетичної мереж); сприяння використанню відновлюваних та низьковуглецевих видів палива, включаючи водень, у секторах, які важко піддаються декарбонізації; реформування енергетичних ринків для цілей декарбонізації (включаючи оподаткування); посилення інтеграції енергетичної інфраструктури (включаючи газові мережі); посилення діджиталізації енергетичних систем та їх кібербезпеки. 

Детальніша інформація: