Опублікований 29 серпня 2024 року оновлений перегляд якості повітря в європейських містах, підготовлений Європейським агентством з навколишнього середовища (EEA), показує, що люди в Уппсалі та Умео (Швеція) і Фару (Португалія) можуть насолоджуватися найчистішим міським повітрям у Європі. 

Троє з чотирьох європейців живуть у містах, і більшість із них піддаються небезпечному рівню забруднення повітря. Покращення якості повітря до рівня, рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), може значно знизити передчасну смертність, спричинену забрудненням повітря.

Моніторингова система «Європейський спостерігач якості повітря у містах», яка підтримується EEA, оцінює 375 міст від найчистіших до найбільш забруднених на основі середнього рівня дрібних твердих частинок (PM2.5). Дані були зібрані з понад 500 станцій моніторингу в містах країн-членів Європейської економічної зони протягом 2022 і 2023 років. Спостерігач якості повітря зосереджується на довготривалих концентраціях PM2.5, оскільки цей забруднювач повітря призводить до найбільших негативних наслідків для здоров’я.

Лише у 13 європейських містах середня концентрація дрібних твердих частинок була нижчою за рекомендований ВООЗ рівень 5 мкг/м3. До таких міст відносяться чотири північні столиці: Рейк’явік, Таллінн, Стокгольм і Гельсінкі.

Містом, яке може похвалитися найчистішим повітрям у Європі, є Уппсала (Швеція) з 3,5 мкг/м3. Цей муніципалітет розташований на північ від Стокгольма. Для досягнення успіху Уппсала запровадила такі заходи, як заборона шипованих шин на деяких ділянках своїх головних вулиць, зона 30 км/год у центрі міста, екологічна зона для важких транспортних засобів, краще прибирання вулиць і пріоритетність для автобусів. Крім того, мешканців заохочують використовувати більш екологічні засоби пересування, такі як велосипед.

У трійці лідерів також опинилися міста Умео (на півночі Швеції) та Фару (на півдні Португалії).

План дій Європейського зеленого курсу щодо нульового забруднення встановлює мету до 2030 року щодо скорочення передчасної смертності, спричиненої дрібними твердими частинками, щонайменше на 55% порівняно з рівнем 2005 року, а також довгострокову мету відсутності значного впливу на здоров’я до 2050 року. 

Детальніша інформація: