Європейське екологічне агентство (ЄЕА) оприлюднило звіт «Climate resilience in Europe, 2025 – progress and challenges», присвячений оцінці прогресу європейських країн у посиленні кліматичної стійкості. 

Документ охоплює результати реалізації національних політик адаптації до зміни клімату у 32 країнах-членах ЄЕА у період 2021–2025 років. 

У звіті зазначається, що Європа нагрівається вдвічі швидше, ніж у середньому планета, а наслідки зміни клімату вже суттєво впливають на здоров’я людей, екосистеми, інфраструктуру та економіку. Хоча всі країни-члени ЄЕА вже мають національні політики або стратегії адаптації, рівень їх практичного впровадження залишається нерівномірним. 

Європейське екологічне агентство відзначає позитивний прогрес у розвитку систем управління кліматичними ризиками, удосконаленні законодавства та інтеграції питань адаптації до державної політики. Водночас звіт вказує на низку системних проблем, зокрема недостатню оцінку кліматичних ризиків, обмежене фінансування заходів з адаптації, слабкі системи моніторингу та оцінки результативності, а також недостатню координацію між секторами та країнами. 

Окрему увагу приділено необхідності переходу від стратегічного планування до практичної реалізації заходів. На думку ЄЕА, ефективна адаптація потребує системного врахування кліматичних ризиків під час планування розвитку інфраструктури, управління водними ресурсами, просторового планування, охорони здоров’я, сільського господарства та інших секторів економіки. 

У звіті також наголошується, що зміцнення кліматичної стійкості має стати одним із ключових напрямів реалізації Європейського зеленого курсу та політики ЄС щодо адаптації до зміни клімату. 

Довідково

Звіт «Climate resilience in Europe, 2025 – progress and challenges» підготовлено на основі звітності держав-членів відповідно до Регламенту (ЄС) 2018/1999 про управління Енергетичним союзом та кліматичними діями (Governance Regulation). Документ узагальнює інформацію про політики, заходи та інструменти адаптації до зміни клімату, впроваджені країнами ЄС, а також Ісландією, Норвегією, Швейцарією, Туреччиною та Ліхтенштейном. Він є одним із ключових джерел для оцінки готовності Європи до наслідків зміни клімату та визначення пріоритетів подальшої політики у сфері адаптації. 

Детальніша інформація: