У вересні 2023 року громадська організація «ДІКСІ ГРУП» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» підготувала аналітичний звіт «Енергоефективність у «зеленому» відновленні: найкращі практики та можливості для України».

Енергоефективність, як головний шлях до післявоєнної відбудови та зміцнення національної економіки, стає надзвичайно актуальною темою для України. Впровадження новітніх технологій під час відбудови не лише зменшить витрати на оплату комунальних послуг, а й сприятиме збереженню дорогих енергоресурсів і скороченню шкідливих викидів в атмосферу. Крім того, Україна сподівається на прискорений вступ до ЄС, а тому післявоєнну відбудову країни необхідно здійснювати за європейськими стандартами, докорінно перебудувати економіку, знизити її енергоємність і підвищити рівень енергоефективності в усіх галузях. 

Для того, щоб покращити та модернізувати житловий фонд України, є багато поточних і майбутніх викликів. Це, зокрема:

  • забезпечення екологічної відбудови одночасно зі швидким забезпеченням населення житлом;
  • удосконалення загальної правової бази для відновлення;
  • зміщення акценту на будівлі з найгіршими експлуатаційними характеристиками;
  • зменшення енергетичної бідності;
  • створення енергетичної безпеки та усталеної енергетичної системи за допомогою рішень, що забезпечують сталий попит і пропозицію.

Для подолання цих викликів Україна повинна шукати різні рішення та можливості. Нормативно-правову базу з енергоефективності будівель в Україні можна вдосконалити та розширити за допомогою національних планів, принципу «насамперед енергоефективність» та правильної імплементації інших інструментів політики ЄС.

Україна, ймовірно, приєднається до ЄС у короткостроковій перспективі, що робить вкрай важливим інтегрування розбудови потенціалу будівництва у програми з відбудови та фінансові механізми. Наголос на вдосконаленні та зміцненні системи сертифікації енергоефективності, яка слугує основою для прийняття та імплементації acquis communautaire, є кращим варіантом, ніж інвестування в міжнародні добровільні системи сертифікації. Такий підхід дає можливість виявляти будівлі з високими показниками енергоефективності, охоплюючи при цьому аспекти сталого розвитку, які виходять за рамки лише енергетичних вимог.

Звіт презентує ключові рекомендації з енергоефективності у «зеленому» відновленні:

  • зосередитись на міжнародному досвіді та прикладах ЄС у розробці механізмів підтримки та залученні фінансування для енергоефективних проєктів;
  • встановити критерії енергоефективності для потоків фінансування та інших ініціатив з відновлення для зацікавлених сторін;
  • розробити національні програми підвищення кваліфікації спеціалістів будівельної сфери – це має бути обов’язковим елементом програм підтримки та передумовою для запуску проєктів з відновлення;
  • з огляду на зростаючі європейські амбіції щодо енергетики та клімату, а також значну шкоду, завдану українському житловому фонду, українські плани мають бути переглянуті та доповнені з більшою точністю та вищими амбіціями і об’єднані в єдину надійну стратегію/план термомодернізації;
  • Національний план з енергетики та клімату і Довгострокова стратегія термомодернізації мають бути головними політичними документами для забезпечення енергоефективності як першочергового принципу для стимулювання рішень щодо відновлення та впровадження найкращих практик на регіональному і місцевому рівнях;
  • принцип «насамперед енергоефективність» має бути юридично визначений в українському законодавстві, спираючись на досвід ЄС;
  • врахувати найкращі практики країн ЄС (наприклад, проєкти KfW «Енергоефективне будівництво та термомодернізація», RenoWatt, EOL) для покращення діяльності Фонду енергоефективності України та розширення програм з енергоефективності на національному, регіональному і місцевому рівнях;
  • врахувати важливість сертифікації будівель, а також міжнародних добровільних систем сертифікації, що використовуються для визначення будівель з високим рівнем ефективності (наприклад, LEED, BREEAM, DGNB, EDGE та ін.).

Детальніша інформація: