2024 рік став надзвичайно складним роком для наближення України до політик Європейського зеленого курсу (ЄЗК). Це насамперед пов’язано із погіршенням ситуації у зв’язку з повномасштабним російським вторгненням, масовими атаками на об’єкти енергетичної інфраструктури України та низкою геополітичних викликів.

Попри це спостерігався і значний прогрес у запровадженні необхідних реформ у сферах, що покриті ЄЗК, забезпечення макроекономічної стабільності та прийняття актів кліматичного законодавства. Зазначений поступ також повинен бути продовжений і спрямований на вирішення основних викликів, створення надійних основ для зеленого відновлення.

До основних питань, що потребують значної уваги, належить підготовка до запровадження національної системи торгівлі викидами (СТВ) в Україні, забезпечення визнання гарантій походження ВДЕ на рівні ЄС, налагодження механізмів фінансової підтримки та гарантування інвестицій у нові генеруючі потужності та відновлення мереж, удосконалення вимог щодо енергетичного маркування товарів, що продаються в Україні, створення нового покоління кліматичних стратегій та документів, зокрема Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку та стратегії адаптації до зміни клімату, а також оновлення Національного визначеного внеску (НВВ).

Варто зауважити, що крім суттєвого впливу факторів, пов’язаних із повномасштабним російським вторгненням, Україна також має враховувати вплив інших зовнішніх чинників, які визначатимуть перспективи зеленого відновлення, економічного зростання та вступу до ЄС. До них, зокрема, відноситься запровадження у 2026 році механізму СВАМ у повному обсязі на рівні ЄС, що передбачатиме додаткове оподаткування вуглецевоємних товарів з України. Якісний та своєчасний запуск СТВ в Україні може значною мірою пом’якшити вплив СВАМ на конкурентоспроможність.

Не менш важливу роль відіграє і переговорний процес вступу до ЄС, що включатиме скринінг законодавства на предмет відповідності праву ЄС у сферах ЄЗК. Якісна підготовка до скринінгу також дозволить Україні пришвидшити процес переговорів та досягти можливих компромісів щодо перехідних періодів та необхідної підтримки у деяких питаннях.

Загалом можна визначити такі основні події протягом 2024 року, подальший розвиток яких визначатиме успішність зеленого відновлення України та процесу набуття членства в ЄС:

  • запровадження порядку використання коштів Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, який заклав основу для визначення інвестиційних проєктів, що отримуватимуть підтримку, але потребує доопрацювання (у т.ч. в частині забезпечення управління Фондом та прозорості);
  • схвалення Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року (НПЕК), що передбачає консолідований підхід до впровадження заходів енергетичної, кліматичної та інших політик. Водночас, наступним кроком має стати розроблення механізмів для його реалізації, зокрема підготовки інтегрованої звітності. Також, з огляду на обставини значної невизначеності, у подальшому НПЕК вимагатиме регулярного перегляду;
  • схвалення стратегій у сфері розвитку децентралізованої генерації та ВДЕ, які передбачають цілі та заходи для досягнення національної цілі у 27% частки ВДЕ в кінцевому енергоспоживанні до 2030 року та можливості для сталого відновлення енергетичного сектору;
  • прийняття Закону «Про засади кліматичної політики», що ставить гармонізовану із ЄС ціль досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, але також вимагає посиленої роботи уряду України для створення необхідних механізмів реалізації його положень;
  • прийняття Закону «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», що впроваджує норми законодавства ЄС у питаннях надання дозволів, контролю, впровадження найкращих доступних технологій та методів керування (НДТМ), але також вимагає значної роботи із розроблення відповідних підзаконних актів;
  • початок функціонування програми Ukraine Facility та схвалення Плану України, що забезпечує надання регулярної фінансової і технічної допомоги з боку ЄС до 2027 року на загальну суму 50 млрд євро для відновлення України. Виконання зобов’язань, взятих урядом України в рамках Ukraine Facility, є критично необхідним як для успіху реформ на шляху до ЄС, так і для забезпечення макрофінансової стабільності.

Загалом можна відзначити, що Україні вдалося досягти багатьох ключових цілей у сферах ЄЗК, що також було відзначено у відповідному звіті Європейської Комісії у рамках «пакету розширення». Велике значення для подальшої ефективності реформ матиме залучення громадянського суспільства та експертного середовища. 2024 рік продемонстрував можливості для такої ефективної співпраці, прикладом чого зокрема є процес розроблення НПЕК і багатьох інших стратегічних документів та рішень, зокрема Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року, Стратегії розвитку розподіленої генерації.

Детальніша інформація: