Якщо в населеному пункті зафіксовано перевищення граничних величин забруднювальних речовин в повітрі, місцеві органи влади мають розробити плани покращення якості повітря. А якщо встановлено загрозу перевищення порогів небезпеки для діоксиду сірки, діоксиду азоту, озону, то сформувати короткострокові плани дій.

Щоб полегшити цей процес, Міндовкілля спільно із  експертами проєкту APENA 2 та команди підтримки реформ при Міністерстві розробило відповідні Методичні рекомендації щодо розробки таких планів. За основу взяли досвід Польщі та Болгарії. 

Заходи з покращення стану повітря у цих країнах досить різноманітні –  це наприклад, коригування автомобільного руху та проведення будівельних робіт, модернізація побутового опалення, створення додаткових зелених зон у містах тощо. Все залежить від того, на яке джерело забруднення прагнуть вплинути, які дії матимуть найбільший ефект при мінімальних витратах та враховуючи суспільні інтереси. При плануванні орієнтуються на дані моніторингу стану повітря, аналіз джерел забруднення, точні розрахунки та моделювання впливу. 

Складання планів поліпшення якості атмосферного повітря та короткострокових планів дій для зон та агломерацій передбачено у Директиві ЄС 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Положення цієї директиви також важливо повністю імплементувати Україні. 

Детальніша інформація: