1 травня 2025 року почала діяти Середземноморська зона контролю за викидами оксидів сірки.
Середземне море стало п’ятою зоною контролю за викидами (ECA) оксидів сірки у світі: одним із захищених морських районів, де діють жорсткіші заходи контролю для мінімізації забруднення повітря із суден.
У Середземному морі це означає, що суднам доведеться використовувати морське паливо з більш низьким вмістом сірки – від 0,5% (глобальна вимога) до максимум 0,1%.
Викиди оксидів сірки призводять до підкислення моря та суші та сприяють утворенню дрібного пилу, що пов’язують із респіраторними та серцево-судинними захворюваннями. Скорочення цих викидів покращить якість повітря та води, що сприятиме покращенню стану довкілля та здоровʼя людей.
Викиди оксидів сірки в ЄС зменшилися приблизно на 70% з 2014 року, перш за все завдяки створенню зони контролю за викидами у Північній Європі. Очікується, що нова Середземноморська зона контролю за викидами сприятиме подальшому скороченню.
Однак за той же період викиди оксидів азоту (NOx) в ЄС збільшилися на 10% з 2015 по 2023 рік, зокрема на 8% саме в Середземномор’ї. Для вирішення цього питання Європейська Комісія та середземноморські держави оцінюють найбільш ефективні засоби скорочення цих викидів.
Угода про подальший захист морського середовища Середземномор’я шляхом створення Середземноморської зони контролю за викидами була досягнута ЄС та середземноморськими країнами відповідно до Барселонської конвенції ООН у 2021 році. Міжнародна морська організація (IMO) погодилася із таким запитом на у 2022 році.
У квітні IMO також схвалила зону контролю за викидами у Північно-Східній Атлантиці для зменшення викидів сірки та оксидів азоту, яка має бути прийнята пізніше цього року та набуде чинності у 2027 році. Вона охоплюватиме прибережні країни ЄС, Гренландію, Фарерські острови, Ісландію та Великобританію.
Детальніша інформація:
