Переговорний процес щодо вступу України до Європейського Союзу вимагає серйозної роботи з реформування усіх секторів та включає імплементацію усього масиву acquis ЄС, включно з політиками у сферах енергетики, довкілля, зміни клімату. 

Прагнення України стати частиною амбітної програми ЄС із досягнення кліматичної нейтральності та декарбонізації, а також конкретні кроки у цьому напрямку починаються з кінця 2019 року, коли Європейська Комісія проголосила Європейський зелений курс (ЄЗК). Здобутий досвід України у реалізації «зелених» політик ЄС допоможе краще виконати свої зобов’язання для набуття членства в ЄС у сферах, що тісно пов’язані з імплементацією ЄЗК.

Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну зашкодив серйозним планам України щодо синхронізації з ЄЗК. Проте розуміння принципів і процесів ЄЗК дало можливість у процесі планування відбудови розглядати важливість зеленої відбудови з акцентом на енергоефективності та декарбонізації економіки, а також допомогло у підготовці України до переговорного процесу за розділами так званого «зеленого кластеру». 

З метою синхронізації з цілями ЄЗК, в Україні активізувалась робота над розробкою та імплементацією кліматичної політики і законодавства: була прийнята кліматична стратегія, розроблено та вже прийнято у першому читанні проєкт Закону про засади державної кліматичної політики, розроблено та прийнято Національний план з енергетики і клімату (НПЕК). Завдяки дискурсу з питань ЄЗК у політичних та законодавчих документах з’явились такі поняття як «архітектура кліматичного врядування», «кліматична нейтральність», «декарбонізація».

Вплив ЄЗК на політику України у сфері охорони довкілля був дуже обмежений. Це у першу чергу пов’язано із незначними досягненнями ЄЗК у цій сфері в самому ЄС, повільним розвитком природоохоронної політики в Україні та впливом війни. Натомість, ЄЗК мав значний вплив на публічний та науковий дискурс в Україні з екологічних питань.

Впровадження ЄЗК вплинуло на стратегічні рішення України і в енергетичному секторі. Відбулася інтеграція принципів ЄЗК у національну енергетичну політику, зокрема вищої пріоритетності набули підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), особливо після повномасштабного вторгнення рф. Такий вплив знайшов відображення в Енергетичній стратегії України до 2050 року та НПЕК, інших стратегічних документах. Водночас, для їх втілення потрібен значний обсяг

роботи, у т.ч. оскільки ключові акти енергетичних acquis в рамках ЄЗК були прийняті лише в 2024 році.

Детальніша інформація: