4 вересня 2024 року президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн отримала підсумковий звіт «Спільна перспектива для сільського господарства та продовольства в Європі», який є результатом семимісячного Стратегічного діалогу щодо майбутнього сільського господарства ЄС. 

Звіт представляє оцінку викликів та можливостей, за якими слідує набір рекомендацій. Ці пропозиції спрямовуватимуть роботу Європейської Комісії під час формування її Бачення сільського господарства та продовольства, яке має бути виконане протягом перших 100 днів другого мандату президентки фон дер Ляєн.

Започаткований у січні 2024 року, Стратегічний діалог щодо майбутнього сільського господарства ЄС об’єднав 29 основних зацікавлених сторін із європейського агропродовольчого сектору, громадянського суспільства, сільських громад і наукових кіл для досягнення спільного розуміння та бачення майбутнього сільськогосподарських і продовольчих систем ЄС.

У підсумковому звіті Стратегічного діалогу зазначається, що продовольче та сільськогосподарське виробництво є невід’ємною частиною суспільства та європейської безпеки. Серед учасників Стратегічного діалогу існує консенсус щодо того, що економічна, екологічна та соціальна життєстійкість в агропродовольчому секторі може підсилювати одна одну, особливо якщо вона підтримуватиметься узгодженими політичними заходами. Також наголошується на ролі ринків, харчових звичок та інновацій у сприянні сталому розвитку.

Рекомендації, детально описані у звіті, структуровані за п’ятьма основними принципами:

  • Спільна робота заради сталого, стійкого та конкурентоспроможного майбутнього. У цьому розділі розглядається необхідність адаптації Спільної сільськогосподарської політики ЄС (CAP) у контексті поточного переходу до більш сталих і конкурентоспроможних продовольчих систем, важливість зміцнення позиції фермерів у продовольчому ланцюжку створення вартості, доступ до фінансування, а також роль  торгівлі та міжнародних стандартів.
  • Просування до сталих агропродовольчих систем. Рекомендації цього розділу стосуються підтримки і просування сталих методів ведення сільського господарства, зокрема тваринництва, та сприяють підвищенню обізнаності про добробут тварин і розширення прав і можливостей споживачів обирати сталі та збалансовані дієти.
  • Сприяння трансформаційній життєстійкості. В умовах екологічних, кліматичних, геополітичних та економічних ризиків, які постійно зростають, у звіті наголошується на необхідності посилення інструментів управління ризиками та управління кризовими ситуаціями, а також кращого збереження сільськогосподарських угідь та кращого управління ними, сприяння сталому використанню води сільському господарству та розробці інноваційних підходів до селекції рослин.
  • Побудова привабливого та різноманітного агропродовольчого сектору. У цьому розділі деталізується важливість оновлення поколінь і гендерної рівності, а також динамічних сільських територій та агропродовольчих систем, включно з необхідністю захисту працівників.
  • Кращий доступ до знань та інновацій та їх використання. Рекомендації містять  висновок, що доступ до знань і навичок має бути полегшеним, а цифровізація є додатковою можливістю.

Доповідь, підготовлена в рамках Стратегічного діалогу щодо майбутнього сільського господарства ЄС, адресована Європейській Комісії, Європейському Парламенту, державам-членам і зацікавленим сторонам.

Зелені групи привітали результати виснажливих переговорів про майбутнє сільського господарства в ЄС як широке визнання (навіть з боку лобі промислового сільського господарства) необхідності фундаментальної трансформації виробництва продовольства в Європі після шести десятиліть впровадження Спільної сільськогосподарської політики.

Організація Грінпіс, яка брала участь у процесі діалогу, висвітлила кілька позитивних аспектів звіту, який, за її словами, відображає «фундаментальне переосмислення» європейського підходу до виробництва продуктів харчування.

Одним із позитивних аспектів був заклик до кращого цільового фінансування Спільної сільськогосподарської політики (яке становить 378 млрд євро, або майже третину бюджету ЄС на період 2021-2027 років): виплати фермерам мають ґрунтуватися на реальних потребах, а не на площах, які обробляються. Крім того, у звіті йдеться про те, що частка прямих платежів, пов’язаних із природоохоронними заходами, повинна отримати «значне щорічне зростання» з нинішніх 32%.

Важливим для багатьох природоохоронців було те, що процес, який виник у результаті негативної реакції на екологічні правила ЄС, не призвів до нових закликів скасувати ключове природоохоронне законодавство. Учасники цього процесу фактично дійшли висновку, що уряди повинні повністю імплементувати Директиви ЄС про птахів та оселища, Водну рамкову директиву та Директиви про нітрати (остання стала причиною протестів у Нідерландах, де розвивається інтенсивне сільське господарство), а також нещодавно прийнятий Закон про відновлення природи, який правоцентристська Європейська народна партія з усіх сил намагалася заблокувати в Європейському Парламенті.

Детальніша інформація: