Міністерство економіки України 14 лютого 2024 року оприлюднило на своєму сайті проєкт Національного плану з енергетики та клімату України 2025-2030 (НПЕК).
НПЕК побудовано на основі середньо- і довгострокових сценаріїв розвитку енергосистеми та прогнозів викидів парникових газів, що показують наслідки впровадження існуючих і запланованих цілей, політик і заходів у сфері енергетики та клімату. НПЕК є стратегічним документом, який спрямований на узгодження енергетичної та кліматичної політики для забезпечення сталого розвитку та відновлення економіки України.
Підготовка НПЕК є зобов’язанням України в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства згідно з вимогами Регламенту ЄС 2018/1999 і відповідними методологічними рекомендаціями Європейської Комісії. Крім того, розробка і схвалення НПЕК є умовою для розподілу фінансової допомоги ЄС в рамках майбутнього спеціального інструменту Ukraine Facility.
Україна визначила ключові цілі до 2030 року як на національному, так і на регіональному рівні (в рамках Енергетичного Співтовариства), зокрема:
- скорочення викидів парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року;
- кліматична нейтральність енергетичного сектору до 2050 року;
- частка відновлюваних джерел енергії у структурі валового кінцевого енергоспоживання не менше 27%;
- первинне споживання енергії не більше 72 224 тис. т н.е., кінцеве споживання енергії – 42 168 тис. т н.е.;
- очікувана економія енергії у будівлях органів державної влади не менше 24.9 ГВт·год/рік;
- зниження рівня імпортозалежності (брутто-імпорт у загальному первинному постачанні енергії) до 33%;
- поглиблення диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів – не більше 30% від одного постачальника;
- повна і всебічна інтеграція ринків електроенергії та природного газу України з європейським ринком;
- вільне ціноутворення на енергетичних ринках з механізмами підтримки вразливих споживачів;
- розвиток і фінансування інновацій та досліджень у секторі чистих технологій, відновлюваної енергетики та низьковуглецевого виробництва;
- підвищення конкурентоспроможності.
У Нацплані наголошується, що основними бар’єрами до впровадження енергоефективних заходів є викривлення тарифної політики, брак кваліфікованих кадрів для ідентифікації та впровадження проєктів, обмежені можливості до залучення фінансування та висока вартість залучених коштів, відсутність сталого державного співфінансування енергоефективних заходів.
Детальніша інформація: