Громадський транспорт є одним із найменш вуглецевих способів пересування, але заохочувати людей користуватися ним не завжди легко.
На транспорт припадає чверть викидів парникових газів в ЄС і близько 70% всієї нафти, а це означає, що відхід від авіа- та автомобільних подорожей має вирішальне значення для кліматичної політики.
Кліматичні квитки стали гарячою темою в Європі. Зі зростанням вартості життя та постійною стурбованістю щодо викидів вуглецю ці національні проїзні на громадський транспорт користуються популярністю серед громадськості. Від Deutschlandticket, який рекламується як «одна з найкращих ідей», які коли-небудь мав німецький уряд, до австрійського Klimaticket, – політики підтримали ці доступні довгострокові квитки як спосіб боротьби з кліматичною кризою.
Грінпіс запропонував визначення кліматичного квитка: це квиток на громадський транспорт, який дійсний для всіх або більшості видів громадського транспорту на певний період. Австрія, Угорщина та Німеччина представили ці відносно доступні квитки, які можна використовувати по всій країні.
Ідеального «кліматичного квитка» в Європі ще не існує. Найбільш привабливою є австрійська модель, оскільки австрійський кліматичний квиток поширюється на всі види транспорту. Ним можна скористатися як у сільській місцевості, так і на метро у Відні. Втім, хоча австрійська модель хороша, вона занадто дорога. Німецький квиток дешевший, але він не дійсний на деяких транспортних мережах міста.
На сьогодні міста з найдешевшими місячними або річними квитками – це Прага, Братислава, Рим і Відень. У цих місцях вартість становить близько 0,85 євро або менше на день після коригування рівня цін. Найдорожчими містами Європи були Лондон, Дублін, Париж і Амстердам. Квитки тут обійдуться вам дорожче – €2,25 на день.
Але існують неоднозначні повідомлення про те, наскільки ефективними були різні схеми заохочення людей сідати в поїзди та автобуси. Недоступність, переповненість і розріджені мережі громадського транспорту виявилися проблемними питаннями.
Збільшення кількості людей, які користуються громадським транспортом без покращення пропускної здатності, призводить до переповненості. Перспектива некомфортної подорожі ніяк не змушує людей кидати свої автомобілі.
Для значної частини – приблизно 83 млн жителів – Німеччини регулярні послуги громадського транспорту не є реальністю. Аналітичний центр Agora Verkehrswende підрахував, що близько 27 млн людей «або не мають зв’язку з громадським транспортом у своєму районі, або лише кілька разів на день».
Це показує, що навіть якщо скоротити витрати і спростити продаж квитків, залізничні та автобусні послуги повинні покращитися, щоб люди захотіли ними скористатися. Також важливо зробити простішими системи продажу квитків. Хорошим рішенням є електронні картки, які можна використовувати скрізь.
Поєднання низької вартості, хорошої інфраструктури та простої для розуміння системи продажу квитків може бути найкращим способом заохотити більше людей користуватися громадським транспортом.
Детальніша інформація:
