1 жовтня 2023 року стартував перший етап Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який зобов’язує експортерів у шести вуглецевомістких промислових секторах (чавун і  сталь, цемент, добрива, алюміній, виробництво електроенергії та водень) звітувати про свої викиди владі ЄС.

CBAM має на меті забезпечити рівні умови для виробників ЄС, які платять за дозволи на викиди вуглецю відповідно до Схеми торгівлі викидами ЄС, але піддаються конкуренції з боку іноземних фірм, які підпадають під дію слабших екологічних правил. Відповідно до CBAM, іноземні виробники повинні будуть платити таку ж ціну за вуглець, як і виробники з ЄС, що є кроком, спрямованим на заохочення більш чистого виробництва за кордоном і запобігання перенесенню виробництва за межі кордонів ЄС до країн з нижчими екологічними стандартами.

На початковому етапі CBAM буде націлений на імпорт шести вуглецевомістких промислових секторів – чавуну та сталі, цементу, добрив, алюмінію, виробництва електроенергії та водню. З 1 жовтня іноземні фірми у цих секторах повинні будуть збирати дані про викиди та повідомляти про них у перехідному реєстрі, розміщеному Європейською Комісією, щоб продовжити експорт до Європи. 

З 1 січня 2026 року імпортери шести відповідних видів продукції повинні будуть щороку декларувати кількість товарів, імпортованих до ЄС у попередньому році, а також їхні вбудовані викиди вуглецю. Згідно з опублікованими даними, їм доведеться сплатити «коригувальний» збір, щоб покрити розрив у цінах на вуглець між продукцією ЄС і продукцією, яка не виробляється в ЄС.

Наслідки, які ця схема матиме для міжнародної торгівлі, поки що невідомі, але німецька хімічна промисловість вже поскаржилася на «бюрократичне божевілля», яке створить CBAM.

Згідно з новим звітом аналітичного центру The Conference Board, членами якої є бізнесові організації, очікується, що CBAM підвищить ціни на продукти, які імпортуються до Європи, і вплине на рішення про закупівлі, що призведе до потенційних наслідків для світової торгівлі. Пряма вартість збору за викиди вуглецю та додаткові адміністративні витрати від CBAM, ймовірно, призведуть до зростання цін на вуглецевомісткі продукти (можливо, з негативними наслідками для споживачів).

Крім того, у звіті зазначається, що цей механізм також може впливати на рішення про закупівлі. Утім, невизначені наслідки CBAM для міжнародної торгівлі ускладнюють оцінку його впливу на поведінку покупців.

Нова система також може виявитися величезним адміністративним тягарем для імпортерів і виробників з-поза меж ЄС, а також для влади країн ЄС.

Впровадження CBAM, ймовірно, буде відрізнятися від країни до країни, як у випадку зі схемою торгівлі викидами, де підходи національних компетентних органів можуть відрізнятися. Різний час обробки при митному оформленні та потужності для перевірки викидів між державами-членами також можуть призвести до вузьких місць у процесі.

Звіт також наголошує на потенційних ускладненнях, пов’язаних із зобов’язанням імпортерів і виробників ділитися детальною інформацією з національними органами влади, частина з яких може бути конфіденційною.

Наступні роки покажуть, чи працює CBAM так, як задумано, і чи є він ефективним у захисті промислових секторів ЄС, таких як виробництво сталі, які скаржилися на «зелений» демпінг з таких регіонів, як Китай.

Детальніша інформація: