Європа зіштовхується з «екзистенційним викликом» щодо підвищення своєї продуктивності, – йдеться у звіті Маріо Драгі «Майбутнє європейської конкурентоспроможності», опублікованому 11 вересня 2024 року. Головні пріоритети звіту зосереджені на просуванні технологічного сектору та забезпеченні успішного переходу до кліматичної нейтральності. У звіті зазначається, що перехід на зелену енергетику є ключовим для порятунку економіки Європи.

Звіт «Майбутнє європейської конкурентоспроможності» був підготовлений під керівництвом колишнього прем’єр-міністра Італії та колишнього президента Європейського центрального банку Маріо Драгі. У звіті детально описані інвестиції, які Європа повинна зробити, щоб не відставати від своїх основних конкурентів, а саме США та Китаю. 

П’ять найважливіших зелених висновків зі звіту Драгі:

1. Біорізноманіття, забруднення та PFAS відходять на другий план. Незважаючи на ключові екологічні цілі, встановлені Європою для захисту біорізноманіття та досягнення «нульового забруднення», ці питання згадуються у звіті лише один та два рази відповідно. Натомість Драгі пропонує скасувати кілька законодавчих заходів, спрямованих на боротьбу з цією глобальною кризою. Його позиція викликала бурхливу критичну реакцію з боку Європейського екологічного бюро. 

Драгі також зайняв м’яку позицію щодо PFAS, або вічних хімікатів, які мають бути повністю заборонені ЄС через їхній негативний вплив на здоров’я людей. Він описує запропоновані обмеження ЄС як обмеження на розгортання чистих технологій, таких як акумулятори та електролізери, кажучи, що «наразі немає альтернатив».

2. Підготовка робочої сили ЄС для видобутку критично важливих корисних копалин. Європа повинна мати робочу силу та ноу-хау для видобутку і переробки критично важливих матеріалів, доступних усередині країни. За словами Драгі, внутрішні поставки критично важливих мінералів можуть задовольнити потребу ЄС у деяких матеріалах до 2030 року. Цей потенціал має бути краще використаний і має бути залучено більше європейської робочої сили. Це частина ширшої стратегії зміцнення енергетичного суверенітету континенту та зменшення залежності від інших регіонів світу, зокрема від Китаю.

3. Скоординований підхід до енергетичної кризи в Європі. Національні втручання в енергетичні ринки мають бути обмежені. Нагадавши, що енергетична криза призвела до нескоординованих підходів держав-членів, Драгі каже, що це вплинуло на життєстійкість електроенергетичної системи ЄС і закликає до більшої координації та співпраці щодо надзвичайних заходів у майбутньому. Він пояснює, що «пов’язана архітектура управління» необхідна для уникнення «непередбачених, контрпродуктивних наслідків» у сусідніх державах-членах. Драгі також закликає до реформи розкритикованого ринку електроенергії ЄС.

4. Зниження витрат на енергію для кінцевого споживача. Вартість енергії має бути знижена для кінцевого споживача. У звіті наголошується, що, хоча ціни на енергоносії значно впали після  нещодавніх піків, вони все ще набагато вищі, ніж у США. Електроенергія в Європі в 2-3 рази дорожча, а ціни на природний газ у 4-5 разів вищі. Драгі виділяє кілька факторів, що сприяють таким високим цінам: головним чином нестача природних ресурсів у Європі, а також ключові проблеми, що випливають зі структури енергетичного ринку.

5. Підтримка домогосподарств із низькими доходами в їх енергетичному переході. Залучення громадян має важливе значення для успішного переходу. Драгі наголошує на важливості цілеспрямованої підтримки домогосподарств із низьким рівнем доходу, на які може непропорційно вплинути вартість переходу на зелену енергетику. Якщо цього не зробити, це призведе до зростання енергетичної бідності та соціальної нерівності, а також відчуження громадян. Це також може порушити роботу малих і середніх підприємств.

Драгі наголошує на необхідності «добре розроблених» структур підтримки ізоляції будинків і використання енергоефективних приладів. Це критично важливо для забезпечення справедливого та інклюзивного енергетичного переходу. Це також допоможе забезпечити «економічно вигідний» перехід, оскільки такі інвестиції дозволять заощадити на закупівлі енергії у майбутньому.

За оцінками звіту, Європа потребує додаткових 750-800 млрд євро інвестицій щорічно. Підвищення продуктивності матиме вирішальне значення для підтримки державних інвестицій, необхідних для цифровізації та декарбонізації економіки.

Детальніша інформація: