Завдяки новому кліматичному закону і вітровим електростанціям у Балтійському морі Естонія визнана зеленою країною місяця у вересні 2023 року.
В Естонії є багаті запаси горючих сланців. Утім це – неоднозначне благо, яке, з одного боку, надає країні високий ступінь енергетичної незалежності, а з іншого – вибудовує вуглецевоємну енергетику. Електроенергія, вироблена зі сланцевих порід, не може бути конкурентоспроможною на ринку. Тому вона завжди буде дорожчою, і це не забезпечує Естонії тривалу енергетичну безпеку.
Довідково. Горючі сланці – це багата енергією осадова гірська порода, яку розбивають на фрагменти і нагрівають для отримання сланцевої нафти. Це більш вуглецевомісткий процес, ніж звичайний видобуток нафти.
Згідно з даними аналітичного центру чистої енергетики Ember, Естонія у 2021 році зобов’язалася поступово припинити видобуток нафтового піску до 2040 року. У 2022 році вона зобов’язалася досягти 100% відновлюваної електроенергії до 2030 року – першою серед країн Центральної та Східної Європи.
Кліматичний закон і відновлювані джерела енергії
20 вересня 2023 року Естонія розпочала процес запровадження кліматичного закону. Він має набути чинності 1 січня 2025 року після масштабних консультацій з громадськістю та ухвалення парламентом наступного року. Закон ляже в основу найскладніших рішень країни, допомагаючи їй досягти цілей щодо поступової відмови від сланцевих родовищ, а також щодо вкрай необхідних інвестицій у житлове будівництво і транспорт.
У квітні 2023 року уряд створив Міністерство клімату, розширивши сферу діяльності колишнього Міністерства довкілля. Створено «найбільше» міністерство Естонії, де об’єднані питання довкілля, транспорту та енергетики. Міністерство є відповідальним за близько 70% усієї політики, пов’язаної з парниковими газами.
Відновлювані джерела енергії (переважно вітрової та сонячної) дають можливість Естонії досягти її цілей щодо чистої енергії. Міністерство нещодавно завершило масштабний аудит вітрових електростанцій, прагнучи прискорити їх розгортання. У 2024 році буде введена в експлуатацію найбільша в Естонії вітрова електростанція в Тоотсі, повіт Пярну. Вона буде здатна задовольнити близько 8% річного попиту Естонії на електроенергію. Естонія співпрацює зі своїми сусідами по Балтійському морю, щоб використовувати більше офшорної вітроенергетики. Основним прикладом цього є проект «EL-WIND», розроблений спільно з Латвією, який має на меті забезпечити 1 ГВт потужностей приблизно до 2030 року.
Декарбонізація транспорту в Естонії
Статус сталого транспорту Естонії підвищує транскордонне співробітництво. Проєкт Rail Baltica має з’єднати Таллінн зі столицями Латвії, Литви, Польщі та Фінляндії, продовжуючи рух високошвидкісних поїздів по всій Європі до 2030 року. Це не лише зменшить потребу в перельотах. 870-кілометрова залізниця також має скоротити затори та забруднення повітря в регіоні. Наразі близько 1,5 тис. вантажівок щодня перетинають латвійсько-естонський кордон, що створює велике навантаження на дороги і збільшує викиди парникових газів.
Враховуючи, що станом на 2021 рік відновлювані джерела енергії забезпечували лише 11% транспорту, очевидно, що в цьому секторі все ще є багато можливостей для вдосконалення. Естонія планує скоротити викиди парникових газів на транспорті шляхом подальшого розвитку залізниць і громадського транспорту (який є безкоштовним у Таллінні з 2013 року), а також електрифікації поромів і поїздів. Майбутній податок на автомобілі також має сприяти вирішенню проблеми забруднення.
Як Естонія захищає біорізноманіття
Для країни, площа якої трохи більше 45 тис км2, Естонія напрочуд багата на природні блага. У країні нараховується близько тисячі ведмедів, 400 рисей і 200 вовків. На лісистих луках Лаелату на заході на одному квадратному метрі землі можна виростити 76 різних видів рослин.
Глибоко в серці естонців є готовність захищати природу та знаходити способи зробити це краще. Уряд закріпив цю любов до природи, взявши на себе зобов’язання до 2030 року взяти під охорону 30% суходолу і 30% моря відповідно до Глобальної рамкової програми з біорізноманіття.
Довідково. Щомісяця Euronews Green визначає європейську країну, яка виступає за клімат, природу та довкілля. «Зелена країна місяця» може вирізнятися чим завгодно: від екоінновацій до зміни політики. Попередні переможці: Албанія, Данія, Ісландія, Австрія, Португалія та Іспанія.
Детальніша інформація: